«La magia della voce» di Oksana Zabuzhko: verifica il testo del Dettato radiofonico 2024

È stato pubblicato il testo del Dettato radiofonico dell’unità nazionale 2024, «La magia della voce», scritto da Oksana Zabuzhko; il dettato si è svolto il 25 ottobre. A leggerlo è stato il poeta e militare Pavlo Vyshebaba.

I passaggi principali del testo

• ✓Struttura e tono emotivo: il testo si apre con il celebre «brekhunets», l’altoparlante della radio via filo, che annuncia l’inizio di un nuovo giorno. È un momento che crea un senso di unità tra bambini e adulti che si preparano per la scuola e per il lavoro, accomunati dal suono magico della voce che esce dalla radio.
• ✓La forza della voce umana: particolare attenzione è dedicata alla capacità della voce umana di suscitare emozioni e di far innamorare anche senza alcun contatto fisico. Esempi tratti dal folklore e dalla storia della musica ucraina sottolineano il ruolo della voce nella memoria culturale.
• ✓Riflessioni storiche: Oksana Zabuzhko ricorda gli anni Sessanta-Ottanta, quando il patriottismo si esprimeva attraverso le cronache delle partite di calcio. Le voci dei commentatori creavano un senso di unità e le loro intonazioni trasmettevano solidarietà con «i nostri».
• ✓Il presente e i cambiamenti: nonostante l’evoluzione tecnologica, l’Ucraina continua a farsi sentire nell’etere e la sua voce non verrà mai soffocata. È la prova della continuità dell’identità culturale degli ucraini.

Verificate da soli il vostro dettato sul testo originale:

«Магія голосу» («La magia della voce»)

Спочатку був “брехунець”. З нього починався день: клац! — і пронизливе рокотання перших тактів “Реве та стогне…”, а за ним примусово-бадьоре “Говорить Київ!” давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати.

Діти люблять чутися в гурті. Було приємно думати, що цієї миті по країні мільйони дітей так само збираються до школи, а їхні тати-мами — на працю, і всіх нас об’єднує голос із радіо. Людський голос — то взагалі матерія магічна, в нього можна закохатись, навіть не бачивши носія. “Оксано, Оксано, я чую твій голос, то вітер мені з України приніс”, — під це танґо й досі танцюють на весіллях, не підозрюючи, що це фольклор засланчий, гулагівський — не до коханої дівчини звернений, а до легендарної співачки Оксани Петрусенко, чий спів у сталінські роки Всесоюзне радіо доносило і в сибірську пущу.

А в 1960-1980-ті, коли єдиною дозволеною формою патріотизму було вболівання за київське “Динамо”, Україна була закохана в голоси футбольних коментаторів. Їх упізнавали з півслова, в їхніх модуляціях ловили, мов ковток свіжого повітря, солідарність зі “своїми” і обурення привілеями москвичів, котрим безсоромно підсуджували судді у вирішальних матчах. Аж дивно, яке багатство сенсів здатен виражати людський голос самою лиш інтонацією!

Згодом телевізор притупив нам на те слух.

Та, попри всі зміни технологій, от уже сто років Україна звучить в ефірі планети власним голосом. І нашого голосу більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити.

Avete già controllato? Siamo sicuri che sia andata bene!

La scrittura del dettato è stata dunque un passo importante per unire gli ucraini attorno alla lingua e alla cultura, riunendo persone di ogni età e professione. Auguriamo a tutti nuovi successi nel lavoro e nei progetti: che ogni vostro desiderio si avveri!